Марокко

Марокко — це північноафриканська країна, яка немов повернула час назад, оголосивши республіку монархією і зберігши самобутній уклад, успішно комбінуючи його з технічним прогресом. Де як не в Марокко можна зупинитися в комфортабельному готелі й одночасно бути в самому серці древньої арабо-берберської цивілізації?!

Країна арабської екзотики розташована на північному заході африканського континенту. На сході й південному сході Королівство межує з Алжиром, на півдні — з територіями Західної Сахари. Марокко має морські кордони з Іспанією, а Гібралтарська протока розділяє материки. На півночі країна омивається водами Середземного моря, а на заході — Атлантичним океаном. Столиця Марокко — місто Рабат — являє собою надзвичайно велику культурно-історичну цінність країни.

Географічний ландшафт країни вражає різноманітністю: тут чимало гірських територій, рівно як і пустельних або родючих приатлантичних рівнин. Три великі гірські ланцюги, розташовані паралельно один одному, наче порізали всю країну з південного заходу на північний схід. А південні та південно-східні землі були засипані пісками Сахари кілька тисячоліть тому.

Найкращим вибором для літньої відпустки стане курортне місто Агадір, що пропонує туристам усю красу пляжного відпочинку на березі Атлантичного океану і красу гірських пейзажів. Клімат в Агадірі субтропічний, але дуже сухий. Влітку денна температура в середньому становить +27 °С, а в нічний час опускається до +18 °С. Температура води в океані коливається від +18 до +23 °С. Агадір входить у закритий клуб найкрасивіших заток планети. Туристи з усього світу їдуть сюди, щоб насолодитися сонцем (300 сонячних днів у році), поплавати в океані, зайнятися серфінгом, грати в гольф і подорожувати в сусідні історичні міста Королівства.

Високому рівню готельного сервісу марокканці зобов’язані в першу чергу рокам колоніальної залежності від європейських держав. Саме французи та іспанці принесли культуру обслуговування в цю країну. Сьогодні туристи, які обирають розміщення в Агадірі, неодмінно оцінять пропозиції як французьких та іспанських мереж, так і готелі «місцевого» походження. Марокко — ісламська держава, тому готелі пропонують безалкогольну концепцію. Але не варто засмучуватися! Недорогі якісні вина і пиво можна придбати на ринках і в магазинах, спробувати в ресторанах і кафе. До речі, за смаковими відчуттями напої не поступаються французьким та іспанським аналогам.

Національна кухня Марокко заслуговує на окрему увагу: настільки вона багатогранна й унікальна. Марокканські кулінарні традиції опрацьовувалися тисячоліттями. Безліч культур, включно з арабською, єврейською та французькою, впливали на становлення національної кухні Марокко. Солоні маслини, оливкова олія, кус-кус, страви з рубленого м’яса, риби й морепродуктів, а також всілякі спеції є неодмінними атрибутами марокканської кухні. Гурманів порадує різноманітність і якість морепродуктів і рибних страв, багато хто вважає марокканську рибу найсмачнішою в арабському світі.

І наостанок варто згадати, що марокканці ніколи не поспішають. Тут можна годинами сидіти в кафе за чашкою місцевого м’ятного чаю або звареної по-східному кави. Менталітет місцевих жителів відрізняється ненав’язливістю, відкритістю і особливою доброзичливістю до туристів.

Марокко — країна поетів і оазис почуттів, славиться своїми цікавими природними пейзажами, розкішними пляжами, багатою історією й екскурсійною програмою.

 

КУРОРТИ КРАЇНИ

АГАДІР

Агадір більше схожий на європейський курорт; місцеві жителі досить сучасні, прекрасно розмовляють французькою та англійською мовами. В основному туристи приїжджають в Агадір, щоб насолодитися м`яким кліматом, який сприяє позбавленню від стресу та загальної втоми. Перевагами курорту можна сміливо назвати високий рівень сервісу, розвинену туристичну інфраструктуру, розкішні природні пейзажі і близькість до автентичних поселень та історичних міст.

Вважають, що своїм заснуванням Агадір зобов’язаний зовсім не берберам, що населяли ці землі ще в VIII столітті до н.е., а фінікійцям, які утворили уздовж узбережжя кілька невеликих сіл. Поворотним моментом в історії поселення став 1505 рік, коли на узбережжі Атлантичного океану висадилися португальські мореплавці, що заснували на його місці факторію. Місто стало торговим центром, яке брали португальські, французькі та італійські кораблі. У 1541 році порт захопили арабські завойовники, на місці португальських укріплень була зведена марокканська фортеця касба, а порт став основним для експорту товарів незалежної держави.

Коли наприкінці XIX — на початку XX століття почався колоніальний переділ світу і Марокко потрапило під протекторат Франції та Іспанії, Агадір, розташований у південній частині країни, увійшов до складу Французького Марокко. Саме в цей час європейські туристи звернули увагу на кліматичні переваги місцевого узбережжя.

Наприкінці 1955 року султан Мухаммед V провів успішні переговори про відновлення незалежності Французького Марокко. Але знаменна віха в історії країни була затьмарена трагічними подіями в Агадірі. Через чотири роки руйнівний землетрус забрав понад 16 тис. життів. Від старого міста фактично нічого не залишилося, і Агадір вирішено було відбудувати заново. Місце вибирав особисто Король Мухаммед V. Будівництво велося з використанням антисейсмічних технологій і з урахуванням перспективи розвитку туристичної інфраструктури. У результаті було створено місто, абсолютно не схоже на інші міста Королівства.

Єдине вціліле місце після землетрусу — це руїни старовинної фортеці касба, розташовані на відрогу гірської системи Високого Атласу. Звідси відкривається панорамний краєвид на місто, жовтий піщаний пляж, порт і причали з траулерами. Візитною карткою Агадіра є гігантський напис, викарбуваний на горі арабською в’яззю: «Аллах Батьківщина Король».

На окрему увагу заслуговує пляж Агадіра. Уздовж океану простягнувся пляж завдовжки 10 км з чистим золотистим піском, а легкий атлантичний бриз, малий прибій і пологий захід у воду додають плюсів. Пляж повністю позбавлений рослинності, тому готелі надають парасолі і шезлонги. Від міста пляж відділяє безперервний кам`яний променад, призначений для довгих прогулянок з краєвидами на океан та місто.

Північна частина набережної найбільш багатолюдна, тут зосереджені кафе і ресторани, що пропонують неймовірну місцеву кухню. Вражає величезний вибір марокканських солодощів, сухофруктів і випічки. М`ясо, птицю і рибу готують у таджинах — масивних керамічних горщиках, щільно закритих конічною кришкою. Швидше за все, саме в цій особливій кришці та спеціях полягає секрет марокканських страв. На півдні прибережної зони можна знайти майже пустельні пляжі і пляжі для серферів.